Проблема шкільних перевантажень в Україні

18-11-15 root 0 comment

За даними досліджень Міністерства освіти, «робочий день» звичайного старшокласника іноді доходить до 10-12 годин. Особливо це характерно для тих, хто навчається в школах підвищеного рівня. Навіть у першокласників у таких школах навчальні заняття тривають 6-7 годин на день, та ще й вдома доводиться працювати.

Це означає, що існуючі нормативи навчальних навантажень практично не діють. А адже деякі діти, крім загальноосвітньої школи, відвідують ще й численні додаткові заняття!

Чим викликані шкільні перевантаження?

Хронічна перевантаження наших школярів викликана не тільки фізичною втомою і розумовою перевтомою. Є й інші причини.

  1. Постійні умови обмеження часу – і на звичайному уроці, і при виконанні перевірочних робіт. Деякі діти в силу особливостей свого психічного складу не можуть так працювати. А система перевірки знань для всіх однакова.
  2. У початковій школі важливий джерело напруги – високі вимоги до швидкості читання і письма.
  3. Фахівці Російської академії освіти зазначають, що загальна кількість навчальних годин на тиждень для учнів початкової школи в останні роки не змінилося. Але при цьому кількість годин, відведених на вивчення математики і російської мови, скоротилося. Це означає, що нинішньому першокласнику – третьеклашке доводиться освоювати той же обсяг матеріалу в значно більш стислі терміни.
  4. Багато діти все своє шкільне життя проводять у стані хронічної неуспішності. Це пов’язано з нашою системою оцінювання знань, а нерідко – з завищеними очікуваннями та вимогами батьків.
  5. Особливості наших навчальних програм, зокрема велику кількість теоретичного матеріалу в них. За даними одного дослідження, до 70 відсотків інформації, закладеної в наших підручниках, марна, вона не буде засвоєна. Так, в одному параграфі підручника історії Росії XIX століття можна зустріти до двох десятків різних прізвищ.

Як визначити, що дитина перевантажений?

Звичайно, багато в чому здатність дитини переносити фізичні та розумові навантаження визначається його індивідуальними особливостями. Це і здоров’я, і сила нервової системи, і властивості особистості. І симптоми перевантажень у наших дітей можуть бути різними. На що потрібно звернути увагу?

  • На виражені зміни в поведінці дитини. Зі збільшенням навантажень він може стати більш неспокійною, дратівливою, плаксивою. Швидше втомлюється при шумі, задусі, яскравому світлі. На уроці може лягати на парту або ходити по класу, хоча раніше за ним не спостерігалось. Можуть порушитися контакти з дорослими і однолітками.
  • На порушення сну (сон поверхневий, чуйний, неспокійний або, навпаки, надмірно глибокий, «мертвий»; проблеми з засипанням).
  • З’являються постійні, у тому числі і необгрунтовані скарги на головні болі, болі в животі і т. д., висловлювання «все набридло, втомився» і т. п.
  • Може значно погіршитися почерк, з’явитися велика кількість виправлень, дурних помилок і т. д.
  • У деяких «младшеклассников» перевтома може маскуватися. Батьки бачать веселого, бадьорого дитини після багатьох годин роботи в школі, занять у секції і домашніх завдань. Насправді така поведінка – наслідок нервового перезбудження.
  • Крайні прояви з боку нервової системи – такі порушення, як енурез, тики або заїкання, або посилення подібних порушень, якщо вони спостерігалися у дитини раніше.

Як зробити навантаження розумною?

Слідство перевантажень – не тільки погіршення фізичного здоров’я і стану нервової системи. Це ще й втрата інтересу до навчання, до колишніх захоплень і зниження самооцінки («не справляюся – значить, нездатний»).

Перше, що потрібно зробити, – пройти обстеження і курс лікування. У педіатра або дитячого невропатолога – вирішується у кожному конкретному випадку.

Друге – визначити оптимальний конкретно для вашої дитини режим дня. Потрібно врахувати особливості біоритмів, рівень працездатності в різний час доби і інші моменти. Знадобляться рекомендації медиків і психологів.

Питання не в тому, щоб зовсім усунути навантаження життя дитини, а в тому, щоб зробити їх оптимальними. Тут дуже важлива позиція батьків. Адже перевантаження – доля в першу чергу тих, хто навчається в школах підвищеного рівня. Постарайтеся за допомогою спеціаліста (дитячого психолога) адекватно оцінити рівень здібностей дитини, врахувати його інтереси. Тоді навантаження стануть посильними, і ваш школяр зможе реалізувати свій природний потенціал.

Важливо звернути увагу і на такий момент. Наші можливості механічного запам’ятовування навчального матеріалу обмежені. А адже саме заучування, нехай і не дослівного, вимагає вивчення так званих «текстових» предметів (історія, географія та ін). У той час як здатності дитини до самостійного пізнання залишаються незатребуваними.

Вихід – в оволодінні методами активної переробки інформації, дослідницькими способами пізнання. У школах багатьох країн більше годин відводиться на практичне освоєння дитиною навколишнього світу, ніж на вивчення теоретичного матеріалу.

Більшість старшокласників вже мають якісь специфічні навчальні інтереси. Це пов’язано з їх планами на майбутнє, будь то навчання або робота. Цілком природно не чекати від них блискучих успіхів у всіх розділах шкільної програми. Можливо, що ваш старшокласник не поспішає з вибором. Спробуйте разом з ним виділити з величезного обсягу навчальних предметів найбільш перспективні саме для нього.

І ще. В наших силах зробити так, щоб від шкільної оцінки менше залежало і наше ставлення до особистості дитини, і рівень його самоповаги. Це і буде найкращою профілактикою шкільних перевантажень. См.

Джерело: http://psychologis.com.ua/shkolnye_peregruzki.htm



Leave a reply